Поточне: SCHEMATA, 20.12
Портрет: Ксенія Гнилицька

Ксенія Гнилицька

Ксенія Гнилицька народилася 1984 року в Києві. Вона — міждисциплінарна художниця, яка працює з живописом, рисунком, керамікою, відео та іншими медіа. Закінчила Державну художню середню школу ім. Т. Шевченка (2002) та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, відділення живопису (2009). Донька художника Олександра Гнилицького, одного з піонерів Української нової хвилі.

Гнилицька — співзасновниця і учасниця групи R.E.P. (Революційний експериментальний простір). Група виникла в Києві 2004 року, у рік Помаранчевої революції, і стала першою в Україні, що працювала колективно на засадах консенсусу. До неї також входили Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Лада Наконечна, Леся Хоменко та Володимир Кузнецов. R.E.P. поєднувала мистецьку практику з публічними акціями, політичною сатирою та активізмом, звертаючись до питань влади, ідентичності, капіталізму й пострадянської трансформації українського суспільства. Ксенія також є співзасновницею групи «Худрада».

Соціальний і політичний вимір залишається важливим і в її індивідуальній практиці. Її роботи досліджують ідентичність, політичні й соціальні зміни та стосунки людини з довкіллям. Понад десять років художниця послідовно досліджує й зображує світ рослин і грибів. У 2020 році вона стала володаркою Другої спеціальної премії PinchukArtCentre Prize за роботу «Сон П'єра Мікелі, або Пам'ятник перемозі сапротрофів» — візіонерський погляд на можливе майбутнє, у якому внаслідок самознищення людства на Землі знову запанують найдавніші форми життя: гриби та бактерії.

З початку повномасштабної війни художниця живе в Мюнхені. У серії Open Air вона, на відміну від традиційного ідеалізованого пейзажу, свідомо підкреслює декоративність ландшафту й звертається до візуальної структури камуфляжу, спрощуючи природні форми та використовуючи інтенсивні, дещо синтетичні кольори. Її пейзажі позбавлені географічних і часових орієнтирів, тож неможливо визначити, чи це український краєвид, чи ліс під Мюнхеном. Через цю невизначеність і штучну красу Гнилицька перетворює знайомий пейзаж на роздум про зміни довкілля та про те, що поступово зникає довкола нас.

Роботи художниці експонувалися в Національному художньому музеї України, PinchukArtCentre, Музеї сучасного мистецтва у Варшаві, MOCAK у Кракові, Kunstverein Freiburg, Kunsthalle Darmstadt та Catinca Tabacaru Gallery в Нью-Йорку. Вони зберігаються в колекції Art Collection Telekom і приватних зібраннях у різних країнах світу.

Вибрані виставки

  • 2026 — «Цей кіт намальований під час війни», Центр сучасного мистецтва «Замок Уяздовський», Варшава, Польща
  • 2026 — «RE:BLOOM», Serpen Gallery, Берлін, Німеччина
  • 2025 — «Arsenal 60! Про колекціонування, колекцію та любов до Арсеналу», Galeria Arsenal, Білосток, Польща
  • 2024 — «Legal Alien Machine» (персональна), Eye Sea Gallery
  • 2024 — «Hidden in the Thickets», Serpen Gallery, Берлін, Німеччина
  • 2022 — «Unfolding Landscapes. Пейзаж і поетика в сучасному українському мистецтві», Музей мистецтва та історії, Брюссель, Бельгія
  • 2020 — Виставка 20 номінантів PinchukArtCentre Prize 2020, PinchukArtCentre, Київ (Друга спеціальна премія)
  • 2019 — «What Are We Made Of?», Kunsthalle Darmstadt, Німеччина
  • 2019 — «Фото з минулого року», Мала галерея Мистецького арсеналу, Київ
  • 2019 — «Обережно з цією сокирою, Євгене», арт-простір AKT, Київ
  • 2017 — «Мара» (спільно з Віталієм Кохан), Port Creative Hub, Київ
  • 2017 — «SpaceS, SpaceS Contemporary Art Exhibition», Galerie La Cave, Женева, Швейцарія
  • 2004 — «Революційний експериментальний простір» (група R.E.P.), Центр сучасного мистецтва при НаУКМА, Київ
ПоділитисяWhatsAppe-mail

Деталі

Народження
1984, Kyiv
Живе і працює
Munich

Виставки в галереї

Тексти

Роботи