Поточне: SCHEMATA, 20.12
Есей

З чого живе галерея?

З чого живе галерея?
Чесна відповідь: з того, що ви купуєте мистецтво. І більше ні з чого.

Бачу, вас цікавить, як влаштована галерейна кухня. Давайте відчиняти двері. Без теорії, одразу до практики, на прикладі Serpent Gallery.

У мене немає грантів, багатого чоловіка чи пасивних доходів. Були спроби знайти спонсора, але вже третій рік я гребу сама. У галереї я — директорка, кураторка, менеджерка, піарниця, SMM-ниця, монтажниця і та, хто складає посуд у посудомийку. А ще я читаю лекції, проводжу індивідуальні екскурсії Берліном і пишу статті.

Serpent Gallery — комерційна галерея, яка продає роботи сучасних художників з фокусом на українських митцях. Все.

Як це працює? Зазвичай сума від продажу ділиться з художником 50/50. Це стандарт для галерей у всьому світі. Художник нічого не платить: простір, рекламу, покупців і весь ризик бере на себе галерея. Якщо митця вже представляє інша галерея, вона забирає 20%. Якщо в нього є дилер, галерея відраховує йому 10–30%.

А тепер про те, куди йдуть ці 50%
Оренда 180 м² у самому центрі Берліна. Вода, світло, газ, обслуговування будинку. Кава для відвідувачів і вино для покупців. Закриті івенти. Підрамники, рами, часом розмитнення й транспорт, монтаж і демонтаж кожної виставки. Страхування. Постійне прибирання. Розсилки, листи до медіа, соцмережі.

І ярмарки. Участь у ярмарку, навіть не найпрестижнішому, коштує близько 10 000 €, і жодних гарантій продажу. Стенд на престижному фейрі — 70 000–150 000 €.

Є в галереї й невеликі побічні історії. Тут продаються книжки: «Українські народні казки», прекрасне видання одночасно українською та німецькою мовами разом з аудіокнижкою, «Котики на війні» і трохи дизайнерських речей. Але продаю я їх небагато. Це радше теж місія — підтримати бізнес друзів.

Зрідка я здаю простір в оренду, але обережно, бо все ж тут цінні речі, і фото на тлі картин не завжди доречні. Тож тільки для друзів. А ще ми співпрацюємо з bulthaup — відомою німецькою маркою кухонь — і маємо постійну експозицію в їхньому салоні на Карл-Маркс-Аллее, 77. З продажів там 10–15% перераховуємо організації «Два світи».

Є галереї, які утримує хтось інший, і продажі для них — лише приємний бонус. Є галереї, які беруть гроші з художників. Я працюю інакше: галерея заробляє лише тоді, коли заробляє митець.

Тому, коли ви купуєте роботу в галереї, ви купуєте не лише картину — ви інвестуєте в наступну виставку, у безкоштовний вхід до галереї для всіх і навіть у нашу невеличку бібліотеку. Ви даєте українському художнику шанс потрапити на європейський ринок. Зрештою, ви підтримуєте присутність українського мистецтва в центрі Берліна. І ви отримуєте річ, яка житиме з вами десятиліттями.

ПоділитисяWhatsAppTelegramE-mail

Інші тексти

Усі тексти